Подробности

Автор: Мирослава Спасовска

Медитація

• після тривоги, удару, вибуху
• якщо хочеться просто... вижити серцем

Я вдихаю... Я живу.
Я видихаю... Я тут.
Моє тіло пам’ятає тривогу.
Моє серце чує луну вибуху.
Але глибоко всередині...
…живе сила, яку нічим не зламати.
Я дихаю. Це — мій акт спротиву.
Моє дихання — спокій у хаосі.
Уявляю, як із неба сходить потік м’якого світла.
Він обгортає мене, як ковдра.
Це світло несе тишу.
Тепло. Спокій.
Світло входить у мої плечі…
змиває напругу, що зібралась у шиї, у грудях, у животі.
З кожним видихом я відпускаю…
Страх. Безсилля.
З кожним вдихом я приймаю…
Силу. Стійкість. Присутність.
Моє тіло тримається.
Моя душа — сильна.
Я живу — значить, я вже перемогла.
Я відновлююсь.
Я повертаю себе собі.
Я дозволяю собі відчувати.
Я дозволяю собі зцілення.
Моє серце — живе.
Мій дім — у мені.
Моя сила — в моїй ніжності.
________

 Завершення:

• Зробіть глибокий вдих і повільний видих.
• Обійміть себе.
• Промовте:

«Я залишаюсь людиною. Я тримаюсь. Я — світло в темряві»

• < Назад
• Вперёд >